Віра в Надію

Чи теж живеш ти крізь ті сльози,

Що скочуються з очей уніч.

За ті далекі часи й мрії,

Що стали нам поперек пліч.

І ніби вже немає світла.

Здається що уже кінець.

Та вірю я що ми ще можем.

Покласти край, звершить взірець.

Люблю тебе. Як місяць зорі.

У космосі безмежнім край.

Ми ніби можемо. Я в себе вірю.

В тобі ж не сумнівавсь ні раз.

Пройдуть роки. Біда скінчиться.

І пройдемо ми всі шляхи.

Що доля нам сує під носа,

І що долаєм повсякчас ми.