сон
30046
Я вдячна, що знову прийшов у мій сон
Так довго й покірно чекала
Знов погляди наші зійшлись й в унісон
Забились серця так ласкаво.
Ранок холодний постукає в двері,
Будильника звук розіб'є все в друзки́.
Ли́шаться спогади лиш на папері
І тихо промовлю «будь ласка, зажди».
Побудь іще трішки. Потримай за руку.
Я хочу надихатись твоїм теплом.
Давай просто разом мовчки побудем,
Посидимо тихо. Помрієм про «щось».
Ніжно рукою обійму за плечі
Холодними пальцями торкнуся щоки.
Буду в надії чекати на вечір,
Щоб знову зустріти болючі ці сни.
Залишся у пам'яті. Залишся під шкірою.
Дай вберегти цю безцінну деталь.
Сонце зійшло вже тихо за обрієм,
А значить втрачаю тебе. Прощавай.
Щоб оцінити твір, необхідно зареєструватись на сайті або увійти, якщо ви вже зареєстровані.
⋯