сон

30046
Публікація: 19.11.2025
Вірш
Завершено

Я вдячна, що знову прийшов у мій сон

Так довго й покірно чекала

Знов погляди наші зійшлись й в унісон

Забились серця так ласкаво.

Ранок холодний постукає в двері,

Будильника звук розіб'є все в друзки́.

Ли́шаться спогади лиш на папері

І тихо промовлю «будь ласка, зажди».

Побудь іще трішки. Потримай за руку.

Я хочу надихатись твоїм теплом.

Давай просто разом мовчки побудем,

Посидимо тихо. Помрієм про «щось».

Ніжно рукою обійму за плечі

Холодними пальцями торкнуся щоки.

Буду в надії чекати на вечір,

Щоб знову зустріти болючі ці сни.

Залишся у пам'яті. Залишся під шкірою.

Дай вберегти цю безцінну деталь.

Сонце зійшло вже тихо за обрієм,

А значить втрачаю тебе. Прощавай.

Щоб оцінити твір, необхідно зареєструватись на сайті або увійти, якщо ви вже зареєстровані.

Коментарі