Камінний господар. Мешапи.

Кримінальна драма у п'яти діях.

ДІЯ I

Дві старшокласниці на цвинтарі: Лола з фарбованим на чорне волоссям, у футболці з надписом H.I.M.; Ганнуся без ознак приналежності до якоїсь субкультури.

Лола кладе квіти на одну з могил і запалює лампадку.

Ганнуся:

Лоліто, скільки можна!

Могила ця належить незнайомцям,

твої ж батьки і друзі всі

живі й здорові, як собаки.

До того ж не годиться красти квіти

з одного поховання, щоб покласти

на інше, тільки через забаганку.

Лола:

Тобі, Ганнусю, важко зрозуміти

той смуток, що живе в моєму серці.

Якби хтось вмер з близьких,

трагедії лише зраділа б я,

бо мала б слушний привід

приходити сюди щодня.

А поки мушу сумувати за...

(схиляється до стародавнього надгробка і читає по складах)

Жу-а... Жу-ан... Те-но... рі-о...

Раптово могильна плита сповзає вбік і з-під неї вилазить Жуан.

Жуан:

Твоє палке кохання, діво, пробудило

мене від кататонії століть.

Лола, в захваті:

Ти привид?!

(торкається рукою щоки Жуана і вже розчаровано продовжує)

... теплий. Знову збоченець.

Чому до мене залицяються

постійно педофіли?

Невдалі риси на обличчі?

Чи в імені моєму щось не так —

Долорес?

(відвертається і йде, скрушно хитаючи головою)

Ганнуся:

Лоліто, зачекай! Сьогодні

до клубу ти на дискотеку прийдеш?

Лола:

У мене траур.

Ганнуся, до Жуана:

А ви?

Жуан:

І в мене траур. Рівно двісті років

відтоді як...

Далеко клуб?

Ганнуся:

Як цвинтаря цього за браму вийти,

праворуч, метрів через триста...

Жуан:

Я знайду. Тільки обіцяйте,

що перший танець буде мій.

ДІЯ II

Жуан за п'ять хвилин опанував всі техніки сучасної хореографії і тепер гарує в центрі танцмайданчика з Ганнусею.

На майданчик вискакує миловидна кучерява старшокласниця і прийомом карате збиває Жуана з ніг.

Ганнуся:

Ти геть здуріла, Баффі?

Баффі, винищувачка вампірів:

О, ні!

Це ти здуріла — запросити упира

в будівлю клубу. І тепер

він висмокче з усіх нас кров,

якщо його не вбити вчасно.

Ганнуся:

Ти вчасно знов забула випити пігулки.

Я знаю цього чоловіка цілих дві години

і впевнена, що він ніякий не вампір.

Принаймні крові з мене не смоктав.

Декілька дівочих і один хлопчачий голос з натовпу:

І з нас! Це ми у нього...

Ганнуся, до Жуана:

Ах ти ж старий розпусник, содоміт.

Права була Лоліта.

Жуан, простягає руки до Ганнусі:

Пробач, не можу знати як

так сталося. Вони самі...

На майданчику з'являється Дункан МакКлауд з дворучним мечем.

МакКлауд:

Нарешті я знайшов тебе!

Залишитися має поміж нас

один лише.

Баффі:

До черги! Ти не перший хто

на цього невмирущого

озвучив зазіхання.

МакКлауд:

Мала, не плутайся

у мене під ногами.

Баффі, обурено:

Мала?!

Баффі виконує потрійне сальто-мортале, вибиває меча з рук горця, обвиває його шию ногами і душить. Натовп скандує:

Баф-фі! Баф-фі! Баф-фі!

Жуан, користуючись галасом, тікає.

ДІЯ III

Наркопритон на лівому березі Гвадалквівіру. Жуан лежить на пропаленому цигарками ліжку. Заходить Лола і простягає йому якісь папери.

Жуан:

Мені нічого не потрібно,

але цікаво — що це?

Лола:

Біометричний паспорт,

ідентифікаційний код

і навіть довідка із тецека.

Все те, що необхідно для життя

в сучасному суспільстві.

Жуан:

Але, Лоліто, де? І як?

Якими коштами?

Лола:

Якими? Онліфанс

тобі про щось говорить назва?

Жуан:

О, так! Тепер я розумію,

чому одна модель здавалася

знайомою мені.

Лола:

Яка ганьба... Але я борг сплатила,

за те, що привела привиду цю

в сучасний світ.

Лола йде від Жуана і поступає до медучилища, на паталогоанатома.

ДІЯ IV

Розкішна вілла на Лазуровому узбережжі. Ганнуся в обіймах Жуана.

Заходить начальник мадридського тецека, чоловік Ганнусі.

Начальник:

Не вірю я очам,

моя дружина —

в обіймах ухилянта!

Жуан:

Я більше не баніт,

а повноправний член

суспільства завдяки Лоліті.

Начальник:

Нічого! Маю я

і інші способи

тебе прибрати.

Начальник хапає пакунок з аліекспресу, дістає звідти осиковий кілок. Але кілок тупий, в комплекті йде довжелезна інструкція як його заточити самостійно.

Доки начальник точить, Жуан проштрикує його шампуром.

ДІЯ V

Ганнуся, спекавшись гостей, накидає Жуану на плечі форму начальника тецека і підводить до дзеркала.

Жуан:

Чомусь не відбиваюсь я

у цьому склі. Натомість

якась маленька дівчинка

на мене дивиться привітно.

Тебе як звати, янголятко?

Дівчинка з-за дзеркала:

Аліса.

Жуан:

Приємно познайомитись,

але — занадто ти мала.

Приходь за років десять,

тоді...

Жуан вкриває свічадо ковдрою і йде обідати.

КІНЕЦЬ

-------

РЕЙТИНГИ:

Rotten Tomatoes — 87%

"Зображення сучасної підліткової культури, часом настільки фотореалістичне, що хочеться виколупати очі."

IMDB — 9 зірочок з 10.

"Протистояння різних культур і поколінь. Вісцеральна драма, яка нікого не залишить байдужим."