Сповідь

Обіцяю, востаннє про тебе напишу.

Пройде трохи часу і забуду ім'я.

У серці для спогадів місце залишу -

Але ти для мене уже не сім'я.

Тобі заважати я більше не буду

Мої почуття - не спокутаний гріх.

Звісно, ніколи тебе не забуду,

Бо не пробачила б цього собі.

Для тебе.. Тобі.. Про тебе.. Набридло

Втомилась кричати розбита душа.

Побачила фото і знову накрило -

Я ж обіцяла.. Ну як же це так..

Сама собі вірити більше не можу,

Дістала ножа, що вже вріс у спині.

І кожної миті думка тривожить:

А що, якщо правду сказав він мені?

А що, якщо справді йому не потрібна?

Погрався і все. Можна далі іти.

Пробач мене, дівчинко, я жалюгідна

Сьогодні я згину, а далі вже ти.

Хаос в думках тепер на папері,

Цікаво, згадаю про це через рік?

Марно чекати, що відчиняться двері,

Від яких вже давно зламались ключі.

9.12.25