Перлина Атлантиди
00044
Морські хвилі, легкий бриз.
То була Одеса, причал, ліхтарі.
Закоханий стиль мали ми.
Хоч і були з різних країв.
А ти моя перлина Атлантиди.
Шаленіють від нас митці Риму.
Монетку кинули двічі - amore
І себе зустріли навічно.
Так гарно берегти образ твій:
Намалювати сузір’я наших доріг.
Хочу я спіймати ту комету,
Що веде до твоїх берегів.
Якби піратом був - шукав тебе, а не скарби!
Нехай несуть вітрила до тебе лише.
Твої сліди на піску – карта до серця:
Ведуть мене туди, де тільки ти!
А ти моя перлина Атлантиди.
Шаленіють від нас митці Риму.
Монетку кинули двічі - amore
І себе зустріли навічно.
Щоб оцінити твір, необхідно зареєструватись на сайті або увійти, якщо ви вже зареєстровані.
⋯