Кохати
100112
Зі мною страшно жити
Й зі мною страшно спати
Вийшовши з кімнати
Не забуть про це мовчати
Що у підвалі моєй хати
Носять привиди халати
Не має часу зволікати
Я не хочу покохати
Вийду в поле та почну кричати:
“Я не хочу так страждати”
З твоїх вуст линуть мати
Мені на слух вони – гармати
Ще трохи та почну палати
Скільки ще тебе проклинати?
Всі не можуть вже чекати
Чому не можемо себе обрати?
У білу сукню мене вбрати
А після весілля відразу за грати
Бо чортів не треба підбирати
А я лише не хотіла покохати
Щоб оцінити твір, необхідно зареєструватись на сайті або увійти, якщо ви вже зареєстровані.
⋯