Небозвід

Я вірю минеться все завтра,

Я дивлюся фільми крізь сни.

У них безтурботні дівчата,

Співають про свято весни.

Не бачачи більше нічого,

Не чуючи жодних розмов.

Уві сні я зливаюся з небом,

Відлітаю в далекий куток.

Більш не боюся я смерті–

Я тепер серед інших світів.

Мене не хвилюють ні люди,

Ні слова, які хтось говорив.

У світах, де квіти буяють,

Де сонцю світить Сатурн.

Ревно я рвуся до раю,

Де проблеми мене не знайдуть.

На крилах орлиних злечу –

Горизонт, небо і правда.

Бідняки до світу не йдуть –

Це стара і циклічна балада.