Вечірня сповідь

30041
Публікація: 10.01.2026
Вірш
Завершено

Зоре моя ясная,

Світиш ти з небес

Яскравим світлом —

Потаємні її кутки освітлюєш вмить.

Зоре моя —

Надій ти промінь вечірній,

Спусти вогняну іскорку на землю,

Освіти темні кутки їхнього світу.

Зоре моя, поговори зо мною

Блиском своїх мрійливих,

Поговори про світ незвіданих причин,

Без темних хмар — лиш світлі дні.

Зоре моя, зоре моя,

Розкажи про сестер своїх близьких,

Які поруч освітлюють шлях —

Шлях людський, безкінечний.

Поповнюється з кожним днем ваш ряд.

Зоре моя, зоре моя,

Душа моя поповнюється —

Ряд душ поранених, безсилих.

Зоре моя, зігрій їх за мене,

Обігрій світлом своїм

Душі ті, поранені, безсилі, —

Стануть яскравіші хоч на мить.

Зоре моя, душа моя,

Прощатись нам з тобою час.

Не забувай лиш прохання мого —

Виткане з сліз… Печаль.

Щоб оцінити твір, необхідно зареєструватись на сайті або увійти, якщо ви вже зареєстровані.

Коментарі