Найпівнічнішим китам

Шукаю край зими,

як краї підковдри,

суцільно біле,

неслухняне полотно.

І це твоє вино

червоне —

отрута кобри.

Пий до дна, бо я

до цього полотна прикутий.

Повторюй вголос,

вголос імена:

«Грудень, січень, лютий…

Грудень, січень, лютий…»

Суцільно біле, неслухняне полотно.

Ліхтар іззовні вказує на силует:

печальні очі, згорблений хребет —

усі ознаки нашої любові.

Не плач, їй і без того

холодно.

Запросиш, чи її залишиш там?..

На поталу

примарам потойбічним,

на пам’ять найпівнічнішим китам —

найголоднішим.