Самотній вітер

Холодним білим попелом вкрилася земля.

І дерева, що так різнобарвно шелестіли,

Також поглинула безмовна пітьма,

А крилаті вже безслідно відлетіли.

В будинках назавжди погасли вогні.

Навіть сонце потонуло у сірій млі.

Це світ, де вже не лунають слова сумні,

І лиш вітер завиває у попільній землі.