Мовчанка

Та чому ж ти лупаєш очима?

Та чому ж ти досі ще мовчиш?

Вітер дме і пурхають вітрила,

Моцне море хвилями бурчить.

Чайки гордо маять небесами,

А ворони з берега карчать,

Сонце в хмарах чудиться над нами,

Мова змовкла, очі не мовчать.

То чому ж і піна, і причали,

І усе на світі гомонить,

Тільки ми, з тобою замовчали,

Хоч очей нам мови не спинить.