Нас віднесло вітром
30035
Нас віднесло вітром
Нас звіяло пісками
Ми ідемо вірно
За своїми зірками
Тепер ми п’ємо чистим
Найсолоніше море
Хвилі його ігристі
Серце його прозоре
Серце моє випий
Серце моє — липень
Спробуй, і ти скажеш:
М’ята та цукати
Тільки б ніхто ніколи
Не вирішив нас шукати
Скаже хтось, нас бачив
Між зорями стожару
Загадуй на удачу
Хоч сонця, а хоч хмару
Хоч вітру, а чи божих
гігантських обіймів
Там хтось на нас схожий
У зорянім гримі
Щоб оцінити твір, необхідно зареєструватись на сайті або увійти, якщо ви вже зареєстровані.
⋯