А люди кажуть
-«А люди кажуть, ніби я щасливий:
машина, гроші і великий дім...
Але ніхто з людей отих не знає,
Що глибоко приховано у нім.
А люди кажуть, ніби я красивий.
Бо вдягнений в фірмовий одяг я.
Та мало кому довелося чути
Про те, із чим стикаюся щодня.
А може я і справді є щасливим?
та лиш не усвідомлюю цього.
З одного боку я давно розбитий,
Але ж багато так мені дано!
Та й взагалі: кому тепер потрібні
Розмови ті вечірні за столом?
Немає звички заглядати в душу!
По зовнішності судять все одно!
І думають, що щастя- це багатство.
Що це кар’єра, гроші, гарний дім...
Що лиш тоді усе у тебе вдасться,
Коли ти будеш догоджати всім!
Старатися для інших, працювати,
Тримати все в собі, тягнути, мов рюкзак!
Але по досвіду своєму знаю,
Що щастя не здобудеш так ніяк.
Ловив думки знов чоловік багатий,
Дивившись на світанок за вікном.
Усі хотіли стільки ж влади мати,
А він – зігрітися людським теплом.
Задумайтеся, як живеться тим,
Хто вгору по кар’єрній йде дорозі.
А що, як раптом скаже багатій,
Що усмішка його насправді сльози?
(червень 2022 р).
Щоб оцінити твір, необхідно зареєструватись на сайті або увійти, якщо ви вже зареєстровані.