Самотність

00050
Публікація: 24.01.2026
Вірш
В процесі

Самотність - це щось тихе.

Сидить та дивиться зусіль,

Може мара, може не болить?

Та потім сяк ранимо на душі.

З'являється як тягор на плечі,

І в мить стискаєшся у атом.

Тобі страшно, усе тремтить.

Та сліз забракло.

Щоб оцінити твір, необхідно зареєструватись на сайті або увійти, якщо ви вже зареєстровані.

Коментарі