Не збагнуть

Алебарда задзвеніла,

У колоду увіп'ялась,

Голова умить злетіла,

З тілом грішним попрощалась.

Що, куди, за що й навіщо —

Світу байдуже запевню.

Може мрії снились віщі,

Чи ж боровся грізно й ревно?

Чи ж вклонитись згордувався,

Перебіг чи шишці путь?

Чи ж умерти завагався.

Знаю — нам це не збагнуть.