На перехресті ночі

Безсоння тче мереживо думок,

Ніч зазирає в душу крізь сузір'я.

На листі один звивистий рядок

Про роздуми, про тишу і повір'я

​Я знаю, світ — це хаос і химера,

Де кривда часто вдягнена у шовк.

Нехай провалиться моя прем'єра,

Та гартівний мій сміх ще не замовк.

​Я не прийшов у світ пустим статистом,

Я прагну правду знати до кісток.

Над книгою, під місяцем іскристим,

Зробив на зустріч перший крок.

​Не зворушу минулого похмілля,

Писати буду бо це життя і мій розряд.

Я прагну віри, натхнення і сумління,

Бо розуміння читача вище за оклад.