Вистава

У центрі - оголошення, реклама:

Конкурс власних цінностей.

Панове, відчепіться від екрана

Й покажіть свої найкращі здібності!

От ти, хлопчак у сірому, сюди:

Ти звідки і яку природу маєш?

Он озирнись гарненько навкруги:

Від інших чим ти душу вирізняєш?

Та тільки він хотів сказати слово,

Налетів натовп, як на мишу птах.

У кожного була гучніш промова,

Доходило й до галасу в віршах.

"От я от, - враз почав вусатий

У найпишнішому костюмі пан, -

Від вас усіх найбільш багатий,

У грошах справжній я мастак".

"А я, - озвалася білявка, -

Найбільш вродлива поміж вас.

Я маю суконь так багато,

Щобільше в мене є прикрас!"

Здійнялась метушня, неначе бунт,

Тут кожний іншого хотів перекричати.

А деякі пішли: "Що коїться - абсурд!"

І не бажали брати участь у виставі.

Замовкли голоси і зала стихла,

Усі щасливі. Всі пішли по хатах.

- А ти, у сірому, чого мовчиш?

Що вмієш, хлопче?

- Не брехати.