Байти
21024
Не треба мені більше слів:
Любов не закодуєш в байти,
Бо щастя квіт давно одцвів.
Погані дні, скоріш минайте!
Там в Парижі, біля вежі,
Клятву ти колись давав,
Розчинились тії межі
Й потонули у снігах.
Сонце сходить далеченько,
Хмари мріють у блакиті,
Став весь світ такий миленький:
В чорнім полі родять квіти.
Щоб оцінити твір, необхідно зареєструватись на сайті або увійти, якщо ви вже зареєстровані.
⋯