Барви життя

Хтось бачить зовнішнє життя

та глибини не помічає,

а хтось крізь темряву буття

на дотик світ весь відчуває.

Хтось бачить як тече ріка,

хтось має все, та просить в неба.

Для когось очі – це рука

і більшого для них не треба.

Хтось бачить світ і кольори

і стеляться для них дороги,

а хтось злітає догори,

хоч крил не має, а лиш ноги.

Хтось бачить усмішки людей,

живе одним лиш днем казковим,

а хтось крізь чистоту ідей

дарує промінь веселковий.

Хтось нарікає на життя,

у нім не бачить позитиву,

а хтось радіє, мов дитя

і черпає із нього силу.

Хтось не заплющує очей,

працює, та добра не знає.

А десь крізь глибину ночей

в серцях вогонь життя палає.

***

Тож досить нарікати на життя!

Подумайте про тих, кому погано,

хто попри все – усміхнене дитя,

адже в нас часу справді дуже мало.

(Листопад 2021 р.)