***

вітер кидає до рота вату

стримуючи випари слів

випари ранених човнів

кинутих на спокою варту

море пустотливе і старече

покажи у свічаді гладі

шляхи сині ластів'ячі

де хвиля кучерява креше

іскру!...

пущу човники з паперу

до далеких ясних світів

тікайте мерщій кораблі

не озирайтесь пливіть

крізь солоний живопліт

хвиль наточених шаблі