***

і ти думаєш - не переживеш

ні річницю війни ні розтрощений будинок

ні напівживе місто

десь таки цвітуть конвалії

доцю

десь таки цвітуть

чорнобривцями всіяна земля

кістками всіяний чорнозем

кров'ю просякнута глина

виліпи мене знову мамо

виліпи

виліпи

згадай перемолотих дітей своїх

і може стане тобі поперек горла це гудіння

господи

молитвою до тебе лину

де очі твої що ти не бачиш

де вуха твої що ти не чуєш

і чи є ти?

нечутно сирен

нечутно сирен

нечутно сирен

прощаю.

Тому, хто на хресті.