Місяць гарний, чи не так? (фанфік по Zetsuen no Tempest)

— Я розійшовся зі своєю дівчиною.

Я сильно закусила губу. Так, що з неї от, от мала виступити кров. Холодна вода океану омивала мої босі ноги. Я стояла спиною до Махеро і дивилася на повний місяць попереду себе.

— Ще я говорив з Йошино і Хоказе. Вирішив віддати дім їм.

Я рвучко обернулася. Мої очі зустрілися з очима Махеро.

— Тільки не кажи мені, що ти хочеш винаймати житло тут?

— Доведеться. Ти ж не захочеш жити зі мною під одним дахом. Хіба ні?

Він самовдовлено посміхнувся.

— Це не смішно.

— А хіба я сміюся?

— Ти взагалі не знаєш як це. Жити на острові. До того ж як же бізнес твого батька? Ти про це подумав?

— Так. Тренінги по управлінню компанії можна і дистанційно проходити.

— А університет? Ти про університет думав?

— Так. З самого ранку буду сідати на пароплав, щоб добратися до Токіо.

— Ти не любиш вставати зранку. Тобі важко прокидатися.

— Тепер полюблю.

— Ти витрачатимеш час просто так. На добирання. Навіщо тобі це?

— Ти ж знаєш навіщо.

Так, знала. Просто до кінця сподівалася, що він на це не наважиться.

— Годі тобі там стояти. Ти так змерзнеш.

Я обернулася до нього спиною і знову подивилася на місяць. Я чула його кроки. Махеро повільно наближався до мене.

— Місяць сьогодні гарний, чи не так? — прошепотів він мені на вухо, обіймаючи за талію і обертаючи мене до себе.

— Ти не можеш так вчинити.

— Можу, особливо зараз, коли бачу, що маю шанс. Коли бачу, що також тобі небайдужий. Адже так?

Він взяв мене за підборіддя і уважно подивився в очі. Я несвідомо кивнула.

Він притягнув мене ще ближче, а тоді його губи торкнулися моїх. Спочатку боязко, а тоді сміливіше. Махеро бавився з моїм волоссям і ніжно цілував, насолоджуючись кожною миттю.

Я вперлася у його широкі груди і відхилилася від нього. Ми обоє важко зітхнули.

— Кожен вечір у Токіо я думаю про тебе. Бачу у вітринах твоє лице. Невже ти думаєш, що я міг би там жити, знаючи, що ти тут?

— Я думала, що ти перестав відчувати щось до мене.

— Ніколи не переставав.

— Навіть тоді, коли ти думав, що я...

Він не дав мені договорити, а гаряче поцілував мене, ніжно торкаючись моєї спини. Я ж занурила свої пальці у його світле волосся, повністю віддавшись його поцілункам.