«Покупець» Дарія Кононенко
Локація: нелегальна крамниця
Персонаж: анонім
Предмет: обручка
Емоція: безтурботність
У квартирі було тихо. Поки хтось не постукав у двері умовним знаком- два-один-два. І людина прослизнула у тамбур. Чи якийсь збоченець, чи хворий - довгі штани, гумові чоботи, худі з капюшоном. Глобальне потепління, влітку +35, ліси горять, ознові діри, льодовики тануть, а йому холодно. І за ним щось скавуліло на повідочку.
- Ви продаєте чи купляєте?
- Адійо, мушу тайстру набоїв та міняю на оце.
Оце запищало. Оце було якоюсь людиною з перебитими ногами, вивернутими руками, зрізаною шкірою і в гниючі м'язи була вбита біжутерія. Багато біжутерії -сережки, обручки, золоті хрестики. І воно блищало під світлом з лампи.
- То файний цуцик. Був москалик. Мене зустрів. То де набої? Казали, що маєш.
Продавець кавкнув.
-А най тобі смолу пити! - анонім підійшов до "цуцика" і різко повернув його голову убік. Кістки бренькнули. "Цуцик" засмердів ще більше.
- Адійо краще, їсти не просить. То вистачить, питав сє в людей.
Продавець нарешті витяг з-під столу пакет з набоями розсипом. Тільки б той анонім пішов! Тільки б він не схотів чогось іще! Бо повідочок теж був не шкіряний чи пластиковий, але блищав кров'ю та шлунковим соком.
- На городі прикопаш, аби свиням даси...
І двері ляснули за ним.
Більше творів Дарія Кононенко
Щоб вподобати цю частину, необхідно зареєструватись на сайті або увійти, якщо ви вже зареєстровані.
Вподобати!