Здається, у нас проблеми

#екобум

Локація: літак

Персонаж: важкохвора/ий

Предмет: два квитки

Емоція: натхнення

Проблема: глобальне потепління

_____________________

Легені

Всі її колеги швидко збиралися, та Тетяна дивилась на два квитки. Їм би спочивати тихенько в кишені й чекати свого часу, але жінка ніяк не могла оговтатись. Квитки? Їй? Та вона не знає, де буде завтра, які концерти!

Від думок її відволік власний кашель та голос колеги:

— Агов, Танюхо, ти з нами?

— Так, так, я вже йду.

Тетяна поспіхом сунула ноги в робочий костюм. Липучки, застібки — і вона готова. На злітній смузі її вже чекали літак, завантажений водою, та пілот. Жінка знову закашлялась та сплюнула в хустку червону слину.

— Танюхо, в тебе все добре? Ти точно готова до польоту?

— Звичайно! Я в найкращій формі, — відповіла вона з усмішкою та підмигнула колезі.

Він все розумів без слів, але, що він вдіє?

Літак піднявся в повітря. Тетяна сиділа поряд з пілотом і бачила попереду ліс. Точніше, дим, під яким, іноді, проглядали лисі стовбури... Легені Землі були вражені хворобою, як і її власні. Літак знаходився на низькій висоті, тож скоро вони влетіли в задимлене повітря. Скидання пожежогасної суміші триває усього кілька секунд, тож було важливо чітко розуміти, коли саме той час.

Саме той час... Думки Тетяни вирували навколо цієї фрази, та це не завадило її роботі, на щастя. Місія виконана. Люди не можуть гасити лісові пожежі в зоні ЧАЕС іншими способами, окрім як з повітря. Жінка знов подумала, що ця зона схожа на її легені... Та тепер з усмішкою.

Літак повернувся назад до авіабази. Внизу виднівся живий ліс, що наче красувався усіма своїми відтінками зеленого. Ні, світу ще не кінець, доки його легені все ще такі прекрасні!

Знімаючи форму, Тетяна виявила у кишені два квитки.

— А знаєш, доню, я обов’язково прийду на цей клятий концерт!

— Га? Танюхо, ти щось сказала? — озвався з-за шафок колега.

Більше творів Ліза Маслова