***
30024
місто вчиться жити без тебе
і кожна спроба — до сміху невдала
вчора автобус проїхав зупинку
сьогодні всохлись дерева у парку
був би я містом — я б знелюднів
жбурляв би цеглу
з одиноких балконів
точно у ціль — у перехожих!
мене нервують
усі
по двоє по двоє…
вибач
я всього лиш людина
був би я богом — дерева б цвіли
попри осінь
Щоб оцінити твір, необхідно зареєструватись на сайті або увійти, якщо ви вже зареєстровані.
⋯