Рятуйте!..

Боляче! Боляче! БОЛЯЧЕ!

Серце гаряче

Ноги ламаються

Дихання зупиняється

Рятуйте!

Я більше так не можу,

Падаю як тільки прихожу

Це гидко й дивно

Чому я думаю настільки наївно?

Воно триває так довго

Що не витримаю скоро я

Та згорю уся до тла

Хочу плакати й кричати

Та не можу я

Ні поговорити

Ні це зупинити

Це крик моєї душі:

Що треба щось робить,

Що не зможу я так більше жити!

Я вже не така, як була

Не настільки жива

Не настільки весела

Не настілька говірка

Тепер мої думки займаються не тим

Ох, як же їх зупинити?

Чому вони не тікають?!

Ідіть з моєї голови!

Це так гидко й дивно

Чому я думаю настільки наївно?...