НА КРОК БЛИЖЧЕ

Йду. Кудись. Шляхами долi.

I закрив я навiть очi...

I до нiг стелились зорi,

Вiддзеркаленi у морi,

Що пливуть в обiймах ночi.

Зупинився мiж часами.

Щось знайшов, чимало втратив.

Я ловив примар руками,

Бив пороги рiзних храмiв,

Iнодi, як жити радив.

I несло мене крiзь небо

Через Вiчнiсть; чи крiзь митi...

Й привело мене до тебе,

Не питаючи: чи треба?

Чи, мо, всi тут стежки злитi?..

Не збагнути. Та й навiщо?

Iстина - не завжди краща.

I на крок ми стали ближче.

I на крок ми стали ближче!

І душа ожила неначе.

3-4.06.2008

Зазирніть у буктрейлер!