***
41065
Червоний - це колір крові,
Це знак непорушних заборон.
Якщо боїшся - наближайся поволі,
Змішуючи докупи реальність і сон.
Дивися мені пильно у очі.
Це цілком природньо - відчувати страх.
Вдихи-видихи стають коротші.
І свідомість, як натягнута тятива.
Я розірву її легко на шмаття.
Вороття немає... Ти сам так схотів.
Ти - необхідність мого прокляття,
Лише відтінок багряних кольорів.
Але їх у пітьмі не видно.
Й краплі світла там не знайти.
Помирати, справді, дуже дивно,
Коли ПІСЛЯ зникають навіть сліди.
11.03.2026
p.s. За мотивами оповідання "Тринадцяте. П'ятниця. Дощ...", авторка Яна Тет.
https://arkush.net/book/41684
Щоб оцінити твір, необхідно зареєструватись на сайті або увійти, якщо ви вже зареєстровані.
⋯