День народження Великого Кобзаря! 💙💛

Електронні книги / #пітьма (18)

Вірний ворог

Ти закриєш мене від доторків,

Перетвориш весь день на ніч;

Без води у мені створиш повінь,

Ти залишиш мене віч-на-віч.

Віч-на-віч із моїми думками,

Що громадяться роєм під стелею;

Під округлою стелею гарною,

Дивно-красною, сумно-веселою.

Ти замкнув мене там беззахисну,

Без опори і без озброєння.

Без пошкоджень і без балансів,

Без надії на перетворення.

Я відлунням в підвалі стоятиму,

Я покличу нервовими жестами.

Струмом битиму, морем кричатиму,

Вмовкну вмить далечінню небесною.

Як урешті зруйную я стіни

Й подолаю ті двері сталеві,

То відлуння прорветься димом-

Димом відчаю, згуби дешевої.

Та водночас і дорогої,

Надвисока у неї ціна.

Як з собою не маєш зброї,

То у серці постане вона.

Всі страждання надовго видалить,

Спалить з радістю всі мости;

Обітне все холодною кригою,

Не дозволить найліпшим піти.

Я у закутку дивопечалі,

Але лину все вгору та вгору...

Двері спалено, стіни зі сталі,

Але ти є мій вірний ворог.

(квітень 2023 р).

...

Віршотвориця

Кордони страху

Кордони страху розмились повністю,

й пристрасть не може допомогти їй

опанувати несвідоме колективне

сексуальне безчинство,

коли веселка перетворюється на звірів,

що намальовані без повітряної перспективи.

Вони пластичні та розтягуються,

неначе підфарбований фіолетовий спирт

у стані невагомості.

Звірина проникає у гребінь

та розчісує її пасма,

смакуючи кожною волосиною.

«Це говорить адмірал!

Ми перейшли канал горло-серце!» –

чується їй десь у віддалі,

за мрякою тропічного лісу,

й пугач дивиться на неї

одним

кістлявим

оком.

Поодинокий вірш розмазується

у невагомості мізинцем кенгуру,

але його вже не в змозі жоден прочитати.

Втрачається лік.

Розпач у неї змінюється падінням

дорогою з двостороннім рухом,

автострадою жалюгідних єнотів.

Прямо на неї стрибає однонога ступа,

на якій гойдалась лисяча мітла.

Вщент п’яна, вона оговталась

посеред напівтемного кладовища

наївних думок.

...

Vladyslav Pavlov

Пітьма

Що сказав найкращий мій друг?

Що ми потрапили всі у пітьму,

Що все життя закрите від нас,

А від проблем голова, як казан.

Говорив, що помрем ми всі від пітьми,

Що забудуть про нас навіть книжки.

Час все йде, іде та йде,

Але гниємо ми, а не тіє книжки!

Говорю йому, що його слова є обман.

Життя у пітьмі, то є дар,

У пітьмі ми вбачаємо наші страхи

Та ловим ми їх, як кіт, тих, птахів.

А він мені каже: "Заглянь глибше в пітьму,

Побачиш ти там як люди гниють,

Гниють від страху, який не пройшов,

Який кіт, той, не знайшов."

Мої очі у раз чорним стають

Та сльози рікою все йдуть,

Вся тая біль, яку ховає пітьма

Закладена в душах у нас, у серцях.

Час все минає, а очі мої,

Все є чорними від тієї пітьми,

Погруз навіть я у тіїх страхах

Та гнити почав з середини я.

...

tristis_vibe

***

Пітьма покрила світ

А сяйво місячне, легеньке

Не давало вже надій.

Дівчинка дивилася в пітьму

Не знаючи що буде далі.

Протягнути руку- страшно,

Крок назад зробити- ні!

-Мамо, що ж тут буде з нами?

Питається та в пустоти.

Легенький дотик маминого сонця:

-Все добре буде,

Не потонеш в тьмі жорстокій,

Є сяйва світло

Ти побач його!

А дівчисько те не знає:

Скільки кроків ще вперед зробить.

І в маминих обіймах поглядає

На промінь сонця,

Якій такий близький,

Але протягнути руку марно-

Зусиль прикласти треба до мети.

...

Black_fox

Пітьма, з якою я колись товаришував

Пітьма,

з якою я колись товаришував.

Довгополий одяг

ідолопоклонників.

Зелений тролейбус

з оманливими колесами.

Усе згадкою попільною

від з-захмарного місяця бігом

поршневим

запорошеною сірим снігом

дорогою блиснуло.

Крейдяним пальцем пройшлася

стінами глухими тунелю,

засмальцьованим мотлохом волоцюг.

Слід на тій стіні

крейди безсонячної й млявої досі.

Де її ніздрі

запах зрізали сірчаний.

Дерева

знітились

від ядерного вибуху зіткнення,

люди

завмерли,

поля,

що згоріли полуденним полум’ям,

сколихнулися,

ввігнулися,

розшматувалися.

Калейдоскопу візерунок шибку розбив,

і кривавий місяць голови не полишив

мляво-білявої.

Он уже черв майже у шлунку,

он де ще одне негідне поселиться.

«Завваж!» – дерево серце із сокирою плутає

й кричить.

(останнім?)

...

Vladyslav Pavlov

Тої ночі я почув перемовини

Тої ночі я почув

перемовини геть інших пацюків, жахіття

інші сновиддями наснилися

пульсуючому мозку.

Та іскра всередині безкапілярної

маси породила переживання більші від

римської пожежі чи

останнього стукоту серця.

Великі схвильовані тролейбуси

мчали до мрій, що вже не здійсняться.

Там, озираючись та задкуючи, вони вставляли

свої роги

у величезні розетки та живилися тими

мертвими затхлими сподіванками, поки їх не

скорцюбило

від переповнення.

«Геть,

в дупу,

ми є моторами, які звільняють вас від надуманого

вами ж

раніше лайна.

Ми тролейбуси!

Очі долу, вклонитися, покидьки-маргінали», – волали ті,

червонорозполосані на боках, нелюдські механізми.

Лиш вітер гнав перекотиполе покинутими

трамвайними лініями.

Поржавілі стовпи,

розламані бетонні плити попід ногами,

недобудовані

червоної цегли споруди поруділи від розпуки

безкінечного неприйняття їх на небі.

Проте не тут

живляться ті нелюдські

схвильовані та агресивні від власної слабкості тролейбуси.

Ні, вони приїжджають до вас у ліжко

й батогом винюхують мрії, поки ви думаєте,

що спите.

...

Vladyslav Pavlov

То була пітьма

То була пітьма.

Я бачив її так само, як наразі чую

твій

зашарілий подих. Вона пройшла

поважною ходою, і подумки кожний бажав її.

Лишити собі та мати

в кишені, щоби на ніч дітей лякати

тою пітьмою – от цяцька добра.

Бажаючи, лиш відгонять її.

І хто міг би здогадуватися, що

колись ми з нею

приятелювали.

Тоді дощ усе линув до єства пітьми,

цибулинним лушпинням

огортаючи священні яйця. Але не всі.

Частину з них –

ще до лушпиння –

до світу праотців повертали.

Он де дівчина з усмішкою, що б раніше

ніяковілою

називалася, а тепер уже кінчики губ

у тремтінні донизу опущені,

й усміх вустами подружки руйнується.

«Хряк» –

яйце в руці її жовтком змащує поміж ніг колежанки,

допоки ту не затрусить.

А шкаралупи охайно в схроні збережені.

До нового врожаю.

...

Vladyslav Pavlov

Твої стислі сідниці малювали здичавіле сонце

У час,

коли твої стислі сідниці

малювали здичавіле сонце

на спині чужинця,

чарівні роги

металися

його заходом,

останньою дріб’язковою

конвульсією.

В день,

коли пісочний годинник

очолив фалічне коло,

коли ошатні білі камені,

на яких потойбічні відуни

правили жертви,

а ти кохалася з парубком

у ведмежій шкурі,

зірки вщент потрощили

діжку з медом.

І нехай тебе потім лихоманить

від людського м’яса,

ти знову

опинилася серед коней моторних

та солоного моря

наркотичної дози.

Твої хрящі пружинами птиці жовтої

спіралять у далекі світи,

які насправді –

безодня,

що ніколи не існувала.

...

Vladyslav Pavlov
Увага!
Сайт працює у режимі альфа-тесту. Про помилки пишіть Аркушу або на support@arkush.net!
Новини
День народження Великого Кобзаря! 💙💛
09.03.2024

Слава Україні, аркушики! 🇺🇦

«Борітеся – поборете!
Вам Бог помагає!
За вас правда, за вас слава
І воля святая!»

Т.Г.Шевченко

... Детальніше
Блоги
А про який конкурс на Аркуші мрієте ви?Леся Сагула
16.03.2024
А раптом Аркушівські Боги випадково прочитають оцей мій блог і прислухаються до наших з вами вподоба ... Детальніше
Книжковий відгукоблог №4. "У лісі-лісі темному""Соня Амбріс
28.03.2024
Книга: «У лісі-лісі темному» Автор: РУТ ВЕА 🔸 9/10 Трилер, який захоплює. Усе динамічно, цікаво зап ... Детальніше
Про оповіданняДіана Вінтер
28.03.2024
Завжди, коли пишу або читаю оповідання, думаю, що його можна було б перетворити в книгу. Розкрити вс ... Детальніше
І знову перезапуск збіркиЮрій Запорожець
28.03.2024
Черговий перезапуск саги "Трохи пізніше опівночі". https://arkush.net/book/12924 Цього разу озпові ... Детальніше
Гаррі ПоттерOlya Ollivandrovna
27.03.2024
Гаґріт: «Тільки божевільний піде грабувати Грінгортс, банк, який охороняють дракони, заклинання та з ... Детальніше
Про те та сеСтася Полтавець
20.03.2024
Все розповідала всім, що зареєструють тут і буду ходити коменти залишати, і ось нарешті зареєструвал ... Детальніше
На Аркуші вже:
10061читачів
112718коментарів
Щиро вдячні всім, хто підтримав нас переказами на рахунок!
А також всім, хто приєднався до нас на Патреоні!
Наші патрони
Всі кошти підуть на розробку та розвиток Аркуша! А підтримати нас можна тут: