В Обрії Снів
00021
Прийде весна,
подихом трав
світ заколише
до самого обрію...
Сонце п'янить,
в повітрі дзвенить,
Сповнює все
жагою невтомною...
Приспів:
Неба глибінь над землею розлита,
Жайвора співом веселим зігріта...
Тане журба, зимою сповита,
У журавлиному обрії снів...
Сяє роса -
місячне золото -
Неба намисто
Землі подароване...
Літнім вогнем,
ніччю народженим,
небо зорить,
немов зачароване...
Приспів:
Зоряне світло так манить до себе...
Світ розкриває долоні до неба...
Тане журба, зимою сповита,
У журавлиному обрії снів...
Щоб оцінити твір, необхідно зареєструватись на сайті або увійти, якщо ви вже зареєстровані.
⋯