ЗАКЛЯТТЯ

Заграло сонце дивно тінями,

В дзеркалах промені ламаються...

В душі ж моїй живуть лиш сумніви,

Сум'яття залюбки лишаються...

Я хочу крикнути так голосно!

Але лиш стогін виривається…

Не хочу бути тінню… Постаттю,

Від долі що біжить-ховається!

Я би хотів закляття вигукнуть –

Перенести тебе, коханую!

В цілунку – губ твоїх торкнутися!

Заповнить душі наші радістю!

Торкнусь волосся твого – диханням…

Серцебиттям – груде́й торкаюся…

Зачарувати б думки мріями;

Помітити, як час спиняється!

Завмерти так. Без руху. В Вічності!

Вивчать оче́й озера ста́ранно.

І зрозуміти давню істину:

Одне життя разо́м – замало нам!

02.07.2001

Зазирніть у буктрейлер!