Тєжко.

Пали мені дзигар, поки ще не пізно.

Дай сторінку дописати - ладен її з‘їсти.

«...Біжу, біжу, біжу, може, в тіні тебе знайду.

Мерехтіння у саду.

Генріх, третім я не буду, сині проліски несу.

Арабески розплітаю та камеї загашу...»

Невідомий автор пише свою пісню.

Мені давно здається, шо тут дуже тісно.

Придумати слова, які ніхто не з‘їв ще...

Цікаво, хто сьогодні у в‘язницю сів ще?

Цікаво, скільки в тих людей є ще готівки?

Та то таке, то не проблема - розберемся.

Та треба мéні знайти шлях до твого серця.

А той біжить, біжить, біжить та, може, знайде.

Хоча не знаю, не придумав, може просто впаде.