Берегиня Теплоти

00020
Публікація: 21.03.2026
Вірш
Завершено

Берегине Теплоти, погрітись мене пусти:

Тепло багаття твого відлигу робить в душі.

Від втоми ноги гудуть… Та завтра вже зможу іти.

А поки я радий, що тут зустрів хоч когось на межі…

Берегине Теплоти, здивований трішки я:

Бачу, що юна ти, хоч маєш дещо в очах…

А може це все, як сон, чи темряви гра нічна…

Й привиділась мені та, якою я марив у снах…

Берегине Теплоти, ти знаєш – самотній я…

Попереду пошук веду. Позаду ж лише пустота…

Мене розумієш ти – голівка кивнула твоя.

Зізнайся, гадала й сама – стежина ця геть не та.

Берегине Теплоти, світанок вже настає…

Це значить, що я «повний сил». Напевно, вже далі піду…

Свій пошук я знову почну. Десь має ж буть щастя моє?

І, може, мій шлях поверне, й зустрінемось ще раз ми тут!

30-31.03.2005

Зазирніть у буктрейлер!

Щоб оцінити твір, необхідно зареєструватись на сайті або увійти, якщо ви вже зареєстровані.

Коментарі