***

Я загубився у незайманих лісах,

В стежок, порослих травами, плетінні,

Заплутався у гілля павутині,

Й заснув на тих химерних гамаках.

Приспав усе: минуле і колишнє,

Частинки смутку, болю і страху.

В кульбаби післяцвітовім снігу

Захурделив своє таємне, грішне.

Ніхто не чув моїх історій слів.

Не полетять вони співочими птахами.

Хіба почуті якось цвіркунами,

Вплетуться нотами у музику полів.

Я ж буду спати на руках лісів,

Дивитись чорно-білі сни, і яскравіші.

І відпускатиму у на волю свої вІрші

У вирах вітром крадених листків.

28.03.2021