Заборонене кохання.

20019
Публікація: 22.03.2026
Вірш
Завершено

Заборонене кохання.

Високий замок у горах,

Де марять вежі крізь тумани.

Живе там морок і тваринний страх,

Про нього пишуть пристрасні романи.

Одного разу у ріки,

Зустрілись дві сумні душі.

І повний місяць свідком був,

Що сам себе вампір забув.

І серце смертної торкнулось

Страшної кам’яної тьми.

Життя в камінні ворухнулось,

Прокинувшись від довгої зими.

Так народилось заборонене кохання,

І в часі неминуче розставання.

Приречене за зустрічі в тінях,

Аж поки не розвіє вітер прах.

Згасають вуличні вогні,

І холод пробирає серед ночі.

Лягла легко бліда долонь,

Торкнулись ніжні пальці скронь,

Розтанув миттю моторошний страх,

Туман містичний дівчину забрав.

І серце смертної торкнулось

Страшної кам’яної тьми.

Життя в камінні ворухнулось,

Прокинувшись від довгої зими.

Срібного місяця богиня,

Відкриє шлях серед зірок.

І смертний світ вони покинуть,

Разом із вирієм думок.

І так їм стане не цікаво,

Чи щось живе, чи щось пропало.

Тепер благоволять вони,

Коханцям проти світу йти.

Посилання на пісню/кліп:

https://youtu.be/AK1r04npSiU

Щоб оцінити твір, необхідно зареєструватись на сайті або увійти, якщо ви вже зареєстровані.

Коментарі