Безумовну любов бережу - вона світла
Безумовну любов бережу — вона світла
Матусині руки, то янгола крила.
У муках, у болі маля народила.
Вклонюся матусі за дарунок — вітрила.
За ночі безсонні, за кожну молитву,
За милість твою — вона сонцем зігріта,
За кожну сльозину, серцем пролиту.
Стиха дитя своє перехрестила.
На щастя у душі благословила.
У світ — доросле життя — відпустила.
Любити навчила аж до небосхилу.
Мамо, молитва твоя зігріває тендітна.
Безумовну любов бережу — вона світла.
— Доню, у Бога молю тобі долю привітну!
Думки материнські — особливі та чисті.
Вона вже в роках, а душею ще щира.
Без причини любити, то мамина сила.
Матінко сива, ти доні колиска,
Добре, що ти в мене поруч, так близько...
Ще раз вклонюся тобі, нене, низенько.
Всевишній, даруй здоров'я, збережи Її крила!
Автор: Наталія Синюшко
26.03.2026р.
Щоб оцінити твір, необхідно зареєструватись на сайті або увійти, якщо ви вже зареєстровані.