Архітектоніка руйнування

00024
Публікація: 30.03.2026
Вірш
Завершено

заїбали ці згарки емоцій —

що топчем каблуком об паркет.

заїбали ці згадки мелодій,

які я нотами кладу у пакет.

я дуже хочу взяти кастет

і вибити ним на тілі портрет —

на згадку про наш сюжет

на який нам не стало касет.

а ще бажаю дістати предмет —

що в грудині насмерть замерз.

положити байдуже під прес —

і вирізати з життя цей абсцес.

Щоб оцінити твір, необхідно зареєструватись на сайті або увійти, якщо ви вже зареєстровані.

Коментарі