На пошуки скарбів
В синім морі корабель,
на імення “Блазень скель”,
плив у безвість, щоб скоріш
відшукати слід скарбів,
не ступивши на граблі.
Той, піратський, корабель
шкіпер* вів Дон Довжелень.
І команда іще та:
боцман* – Відірви нога,
штурман* – Око як в орла,
кок товстенький – сер Пиріг,
знахар-лікар – Вумний дід.
Пушкарів дебелих троє:
Шкода, Грім, веселий Шпонька
й сім матросів – “Вирви коси”.
Ринули у даль наосліп,
снився їм таємний острів,
що за морем, в океані,
хто-зна-де, в місцях незнаних
загубився у тумані.
Тридцять днів вони блукали,
хвилі тихо їх гойдали:
хтось на варті, в ніч, стояв,
хтось в каюті кріпко спав…
шкіпер вуса підправляв.
Боцман на баку зітхав,
обрій пильно оглядав.
Раптом гримнув, наче з пушки:
– Суша! Ей! Готуйте шлюпки!
Повкладались – швидше, скунси!
Всі зібралися у мить,
заходились, аж димить:
Чортопхайку підтягали,
В воду, сходу, опускали;
Боцмана веслом уклали.
*шкіпер – капітан;
*боцман – помічник командира корабля;
* штурман - фахівець із водіння кораблів.
Щоб вподобати цю частину, необхідно зареєструватись на сайті або увійти, якщо ви вже зареєстровані.
Вподобати!