Спокій

Як не блукай між скель хвилястих,ти не знайдеш там свій спокій.

Він не ховається у рясці, і це не тихий водопій.

Ти можеш здорово кричати,та не доб'єшся правоти,

Ти можеш тихо помирати,та не знайдеш його сторін.

В тебе є право поступати,так,як кличеться душа,

Ти можеш сам собі брехати,але не дасть це ні гроша.

Допомогати теж ти можеш,але не хочеться. Я прав?

Ну звісно,ти ж не продаєшся,але дивлюся я наскрізь,

Якось забилось твоє серце,та зупинилося на мить.

Ти відчуваєш щось не ладне,

У тебе душа вся трепетить.

Все підозріло стало гладке,

Як птах, пархає і летить.

А може нічого не сталось? Бо є підозри,що це так.

Та може просто ми зав'яли,

Як рози у сухих садах.

Наше життя таке ж сухеньке,

Зникла надія,що ж робить?

А може все таки все добре,але забувся ти на мить.