Результати конкурсу 🇺🇦⚡️ Квантова Україна ⚡️🇺🇦

Електронні книги / #спокій (30)

Спокійно з тобою

Мені спокійно з тобою,

І так зручно.

Завжди хочеться прийти до тебе,

Не обов'язково говорити.

Ти поряд, мені тепло....

Ти любиш зелений чай,

Пусті балачки,

Та танці.

А я люблю тебе....

Нам добре разом,

Це так безглуздо і так мило.

Не знаю, що буде завтра,

Але нам і не потрібно нічого більше,

Ніж бути зараз.

...

Анастасія Джабер

Сині

Мені було 15, коли я зрозуміла, чому море, річки, океани сині.

Мені було лиш 15, коли побачила хвилі своїми очима.

Мені було тоді ще 15, коли бурхливі води потягли мене далі.

Тонути було мені вкрай приємно,

Побачити те, що можуть тільки риби,

Відчути той тиск наче від твердих обіймів.

Як же спокійно!

На дні океану, де видно лиш світло,

Всі кольори змішалися в єдине.

Те світло створило трішки ілюзій.

Ілюзія перша нагадала про друзів,

Про те, що вони напевно зараз дуркують та чекають на мене біля тих халабудок.

Ілюзія друга показала родину,

Мати, сестру, батька і кішку.

Здавалося, що зараз час все зупинить,

Залишуся лиш я і холоднії хвилі,

Які розкажуть де краще спочити.

Понесуть мене вони далі чи залишать на місці?

Чи справді, то дно чи може, то хвиля?

Чи дійсність це все чи дивна уява?

На жаль, ніхто це не знає...

...

tristis_vibe

Кава з круасанами

В кав’ярні

За столиком

Запашна кава

Погляд коханої

Чарівна омана

Смачні круасани

Французькі такі

Нагадують щастя

Минулії дні

Як атмосферно

І як приємно

Мелодія лине

Наповнює все

Наповнює серце

Наповнює душу

І в далечінь

Думки несе

Про те про що мрію

Що маю надію

Що казка із кавою

Та з круасанами

Поряд з коханою

Буде зі мною

Завжди!!!

30.05.2023

...

Пава

Римована ніч

В домі вже панує тиша,

В підвіконня крапле дощ.

У сьогодні лиш година,

Потім завтра почалось.

Я сиджу рядки римую,

Хоч давно вже треба спати.

Знаю, є у світі люди,

Які будуть їх читати.

Тож ще трохи від сьогодні

Заберу в прийдешній день.

Бо коли рядки кладуться

Й серцю хочеться пісень.

...

Легрей

Острів самотньої душі. У співавторстві з Xonna

Приблизно два дні тому

Я зрозумів, що бажаю від цього життя -

Я обрав для себе мету.

І зараз літак везе мене у невідомі місця.

Мій шлях був довгим.

Серце хотіло тиші, душа - змін.

Я відчув цей поклик,

Вийшов за межі "звичного", приборкав сплін.

Ось вже поряд - самотність моя,

То царство душі, спокій моїм відчуттям.

Нарешті опинився я сам.

Більше жодних людей, і ніяких соціальних ран...

Все пронизано тишею.

Незвіданий острів дарує спокій.

Віднайшов себе справжнього,

Зцілив свою душу від полум'яних мрій.

Я сиджу на пірсі, вже сам,

Навіть птахи ті чудові, тропічні

Не відривають мене від загоєння давніх травм.

І тільки хвиля тихенько шепоче мені:

- Поринь у глибини себе, віднайди

Музику серця свого в цій тиші.

Вийди за рамки минулого, залиш сни.

Не зупиняйся ніколи - то смерть для душі.

~3•серпня•2023~

...

Lexa T. KuroXonna

Intermezzo

гуркоче небо, це так воно хоче злякати

блискавиці пропускає по собі,

ті ж виглядають наче вени

гуркоче грім, а я до нього прислухаюсь

а може там хтось мене гукає?

а раптом боги хочуть щось мені ось цим сказати?

гроза усе ніяк не вщухне

і все твоє те булькотіння, що доноситься з-під ковдри

і ні то гул, і ні то тиша панують у кімнаті цій

врешті вийду я на зовні

під дощем я потанцюю, душу відкрию я йому

веселку потім я зустріну і ніжно впаду на траву

...

АЕль

Штиль

Пульсує в ритмі серця життя

У грудях несвідомого поета,

Супутніх роздумів натхнення

Писати ці рядочки спонука.

Вчергове важко обирати наратив

З нестримного круговороту думки,

Багатогранного переплетіння духу,

Гартованого досвідом рясних років.

Писав Я про природу й різні почуття,

Про грізний відчай, боротьбу з собою,

Самотні мандри і різноманіття долі,

Пошуки балансу й рівноваги зачіпав.

Бурхливий розум спокій охопив,

Довгоочікуваний мир сумління,

Сповìльнилась річка часоплину;

Може щось мені порадите,

шановні читачі?

...

Інгвар

Цей день

Пахощами квітів сповнене повітря,

Сліпить погляд вранішнє проміння,

Стою посеред поля у очікувані дива,

Оточений пучками золотого жита.

Вітер куйовдить кучеряве волосся,

В танок збираючи пилок полину,

Гуляючи простòрами рясної ниви,

Оздобленої дикими різновидами проса.

Ледь чутно гул від крил робочих бджіл,

Пухнастих вартових земного процвітання,

Яким незнаний спокій безпорадний,

Лишень обов'язок уберегти природний мир.

Відчув Я раптом, щось крокує по руці.

Дивлюсь, а це лиш лапками перебирає

Сонечко червоне, не маючи наснаги,

Втомлена напевне, знов пірнути у політ.

Акуратно, щоб раптову гостю не злякати,

З місця зрушився, не маючи чіткої цілі,

Шляхом, подібним до тісної ринви,

Лиш уперед, не озираючись, пихато.

...

Інгвар

Літо

*Вдих, видих...*

Смак повітря, шум трави,

Грайливе сонце та малі жучки, що так і просять пожити на тобі.

У далині хтось у воді шумить, можливо німфа або птахи.

Квітки довкола мерехтять, а вітер грається з волоссям.

Цей ніжний подих поруч, біля вуха, але не бачу я істоту, яка така вже ж мовчазна.

"Заплющи очі, втамуй серцебиття, ще трішки і вже буде спокій.

Тихенький, літній, теплий спокій."

...

tristis_vibe

Півень цокотить горіхи

Півень цокотить горіхи,

Соняшник сонце віта.

Я, відганяючи лихо,

Римую до тебе листа:

"Вчора збирали м'яту

З неї варити чай.

(Кішка була дуже рада!

Поїла увесь врожай).

Півень цокотить горіхи,

Кури клюють зерно,

А Байрактар, всім на втіху,

Охороняє село.

Люба, ти ж знаєш – природа...

Соняшник сонце віта,

Тихо, лиш я у полі,

Товариш зі мною – ягня.

Спокій для мене – ліки,

Місто – хвороба тяжка.

Ти приїжджай, хоч на літо,

До рідного мóго села.

Півень горіхи цокотить,

Небо темніє у ніч.

Боже, який же тут спокій.

Ти приїжджай. Скоріш..."

...

Мрійка

Помста

Вже увірвався терпець

Не можу себе стримать

Помста в серці горить

Не можна втримать

Я відчуваю між пальцями

Сталі холод

Сьогодні втамую

Помсти голод

Я кат і суддя

В одній особі

Пізнє те каяття

Тобі, не допоможе

На порятунок полиш

Сподівання

Час розплати настав

За всі злодіяння

Меч я заніс, опустив

Над вражою головою

Помсту свою відпустив

На волю

Ворогу борг сплатив

Більш ніж надійно

Спи вороже мій

Спи спокійно

14.12.2022

...

Пава

Я уже зла ні на що...

Я уже зла ні на що не тримаю

І заздрощів іскри згубила в душі,

Проживши за рік у тіні, що терзає

Емпатії сили змогла осягти

Тепер лиш погляну - і люди, як книга

Що в описі корчить все те, що нема

Всередині книги є друга картина

І справжня, натхненна, і буря лиха

Та буря не з гніву, не з волі бажання

А з того мовчання, що йде в глухий кут

Підхоплює буря питання з змагання

Глухих почуттів, які скоро уб'ють

А я лиш всміхаюсь. Як дивно знайомо

І це спричинило мій пагубний стан..

Кричала би людям "Мовчання - то злоба"

Та знаю, самому збагнуть треба з ран

...

Gqvwvwg

Мам, ну що ти, каву пила?

Мам, ну що ти, каву пила?

Чи побігла знову боса…

Не причесана, не вмита, заплітати доні коси.

Ніч була важкою знову? Розумію, теж буває.

О півночі колискова, син уваги вимагає.

Прийми душ одразу зранку, зупинись на хвильку.

На плиті вже збігла каша? Як знайомо…дуже прикро.

Мамо, знаю, зараз важко, але дуже скоро

Доня твоя випʼє каву і розпустить коси.

Син не схоче вже на руки і піде у справах.

Будеш ще ти сумувати за дитячим гамом.

Мамо, ну а саме зараз, обійми свою малечу.

Хай вони відчують, що їх крила, то є твої плечі.

...

Квіта Веснівська
16+

Спокій

Барви червоні і лукаві,

Огортають мене в ванній,

Тону в барханах пустельних,

Накриває бурею густою,

Я поринаю у думи свої,

Не знаючи що там чекає,

Втомився від порожнечі,

Не має сил її вдовільняти,

Краще просто розбити,

На тисячі маленьких фрагментів ,

Їх ніхто не збере,

Не зоповнить мою порожнечу,

Окроплю це дійство я кров'ю,

Щоб висікти це у думках,

Про жахливість тієї долі,

Що мене по життю спідка,

Вона уже вкоренилась,

В моєму райськім саду,

Розрослась і обплела,

Дерева фруктові - спокою,

Немає цьому вороття,

Не дарма я посадив,

Цей плющ болю й страждань,

Він дає мені сили,

Не продовжувати ці брикання,

Не робити щось важче,

Аніж старатись, боротись,

Здатися - не усяк може,

Бо боротьба то життя,

А жити хочуть усі,

Від дорослого і до маля,

Тож я боротьбу покидаю,

Білий стяг майорить наді мною,

Я все би відав за можливість,

Вкусити плоди - спокою.

...

Саурс

Intermezzo

Життя все летить, прискорює темп,

Здається, нема ні на мить відпочинку...

Але треба старатись танцювати контемп,

Своїми думками, словами, і вчинками.

Поняття "здаватися" варто забути.

Здаються, нехай, лише вороги!

Іти шляхом сильних — то вже є здобуток,

Байдуже, навіть якщо лиш пітьма навкруги...

Відпочити й ненадовго час зупинити,

Хоча б інколи треба...

Адже геть недостатнім є "бути"...

Оберігаючи сон найріднішої людини у світі,

Хочеться... Її тихе й спокійне дихання чути...

...

Дяченко Михайло Дмитрович
18+

СПОКІЙник

Спокій чи покійник?

В ім'я потроху

повертається іменник.

Ще два місяці

і знову другі іменини...

Мов з місяця

додолу, на Подолі

впав письменник

"Який у вас парадний?"

сАбака безпорадний

цілує тіки водний

Зранку мотивація на вбивство

своїх бажань, наївних мрій

Повернутися б в дитинство,

де шумний родич лиш

турбує мій покій

Весь досвід свій покину,

на брудершафт з собою п'ю

Моя внутрішня дитина

мене доводить,

або я сам

кудись нас заведу

Гравши все життя у гру

"Вижив або жив"

Я терпів, не нив, шукав,

програв. Чи грав я взагалі?

Чи просто за столом сидів?

"Йобаний цейво"

Життя - не фішки в казино:

програти можна,

та на щастя не міняють.

А щасливий тільки той,

хто грає, ставить.

...

Oleksandr Bilochenko

Храм

Мій храм то є дім бога

того хто захист нам дає.

Хто допомагає в тяжку хвилину

хто сили нової придає

коли зневіра повна у собі.

Мій храм то моя фортеця,

яка захищає мене в тяжку хвилину

Вони є стінами моїми, які бережуть

моє серце від болю та розчарувань

в людях до яких я маю ніжні почуття.

Мій храм то є моїм домом

стінами в яких я відчуваю себе

комфортно та спокійно та маю

в ньому правила свої яких же

притримуюсь сама.

Мій храм то моя книга,

яку я бережу від чужих

брудних очей та рук,

які можуть зіпсувати

її ніжну палітурку та осквернити вміст.

Мій храм то моя душа,

яка говорить з богом

та молиться за всіх хто ще не вдома

за тих хто ще у тому пекельному пологі

вона плаче та дуже хоче волі всім хто в неволі.

Мій храм в собі несе усе

фортецю, дім бога, книгу,

дім, душу він має усе все.

Та головного він не має.

Люблячих надійних рук.

07.10.22

...

Тетяна Фан
Увага!
Сайт працює у режимі альфа-тесту. Про помилки пишіть Аркушу або на support@arkush.net!
Новини
Результати конкурсу 🇺🇦⚡️ Квантова Україна ⚡️🇺🇦
13.06.2024

Слава Україні, аркушики! 🇺🇦

Знаємо, що ви вже зачекалися, проте час настав! Вітаємо всіх з результатами конкурсу "Квантова Україна" 🥳⚡️🇺🇦
Це був довгий марафон, але результатом стала чудова підбірка фантастики в українському мультивсесвіті 💙💛

... Детальніше
Блоги
Спочатку було Слово. І щурі. А потім прийшли пацюкиЛана Філлі
19.06.2024
Незрозуміло, про що я? Ну скажу, що я сама не до кінця дійшла певного висновку щодо цього мовного яв ... Детальніше
Чому я проти взаємних підписок і т.д.Ілва Стрілецька
19.06.2024
Переді мною постала дилема. За останні декілька днів мені тричі пропонували взаємну підписку і обмін ... Детальніше
Не роби ашибок: як правильно писать на суржику, шоби все було чьоткоАрсеній Троян
19.06.2024
Драстє! Сьодні в цьом блозі хотілось би побалакать на тему суржика. Сразу отмєчу, шо це тема така с ... Детальніше
Статистичний підхід до марних сподіваньKotoryba
19.06.2024
(Написано для себе під впливом тимчасового нападу настрою "Чому ж мене ніхто не читає"; якщо вас нас ... Детальніше
Відповідність сюжетної лінії до реальності.Катерина Сапожнікова
19.06.2024
Вітаю, колеги. Маю питання і буду вдячна за відповідь і за ваш досвід. Наскільки прискіпливо ви дот ... Детальніше
Новий 15 Розділ "Таємниці минулого"Вадим Булава
19.06.2024
Саме час дізнатися про те, що було раніше! Сталося вже дуже багато, але справа була лише в одному. З ... Детальніше
На Аркуші вже:
11428читачів
135583коментарів
Щиро вдячні всім, хто підтримав нас переказами на рахунок!
А також всім, хто приєднався до нас на Патреоні!
Наші патрони
Всі кошти підуть на розробку та розвиток Аркуша! А підтримати нас можна тут: