Сон

10028
Публікація: 02.04.2026
Вірш
Завершено

А ти мені знову сьогодні наснилась…

За руки тримались, гуляли крізь день.

Звисав виноград майже повністю стиглий,

Грайливий промінчик стриба́в між тіне́й.

В природи для нас вже була скатертина:

Зелені смарагди м’якої трави.

А хмарки у небі мінливо летіли,

Будуючи за́мки величні й живі!

І в небо злітали на гойдалках мрії,

А з ними сріблястий і щирий твій сміх!

Години пташками стрімки́ми летіли,

Бо рідко щасливі ведуть їхній лік!

А легіт тихенько ледь-ледь доторкнувся

До хвиль шовковистих волосся твого…

Я в очі твої зазираю, дивлюся, -

Й мене огортає приємне тепло…

І вечір навмисно на спогад залишив

Твій дотик та смак поцілунків твоїх…

… Прокинувся вдома в самотності й тиші…

Немає тебе. Лише в снах ти моїх…

29.08.2020

Зазирніть у буктрейлер!

Щоб оцінити твір, необхідно зареєструватись на сайті або увійти, якщо ви вже зареєстровані.

Коментарі