Сон
А ти мені знову сьогодні наснилась…
За руки тримались, гуляли крізь день.
Звисав виноград майже повністю стиглий,
Грайливий промінчик стриба́в між тіне́й.
В природи для нас вже була скатертина:
Зелені смарагди м’якої трави.
А хмарки у небі мінливо летіли,
Будуючи за́мки величні й живі!
І в небо злітали на гойдалках мрії,
А з ними сріблястий і щирий твій сміх!
Години пташками стрімки́ми летіли,
Бо рідко щасливі ведуть їхній лік!
А легіт тихенько ледь-ледь доторкнувся
До хвиль шовковистих волосся твого…
Я в очі твої зазираю, дивлюся, -
Й мене огортає приємне тепло…
І вечір навмисно на спогад залишив
Твій дотик та смак поцілунків твоїх…
… Прокинувся вдома в самотності й тиші…
Немає тебе. Лише в снах ти моїх…
29.08.2020
Зазирніть у буктрейлер!
Щоб оцінити твір, необхідно зареєструватись на сайті або увійти, якщо ви вже зареєстровані.