Гілка розмаю
22118
Гілка розмаю
Дитя взяла на руки мати,
Пішла із болем колихати.
З немовлям вийшла із хати,
Стала співати сумну колискову,
Гіркі сльози проливати додолу,
Дитя до серця пригортати знову,
У горі війну проклинати:
— Спи, мій синочку, засинай...
У Бога серцем щиро благати:
Хай татко присниться і Рай.
За втрату ворога заклинати.
Герой твій батько — знай!
Душа його у небі — голос лунає
І миру для України благає,
Янгол тендітно літає у небокраї.
А ще мати сива у горі страждає,
Бо біль просто так не минає...
Він лезом серце крамсає,
Лиш фото на пам'ять та гілка розмаю.
Наталія Синюшко
02.04.2026р.
Щоб оцінити твір, необхідно зареєструватись на сайті або увійти, якщо ви вже зареєстровані.
⋯