Тихий вечір

Сьогодні вечір тихий і прозорий,

Пусті домівки,день суворий.

І місто надихає холодним сном

Темрява пронизує тихим злом

Назавжди у бою пропав солдат

Вітер пропитався тяготом втрат

Охолонівше тіло лежить у труні,

Як кокон метелика спить на весні.

Закриті очі у вічному сні,

Назавжди закриті вони.

Як би не лілись мамині сльози,

Ніколи не повернеться спокій,

Як не благай,як не реви

Не повернуться діти.

Вони на чужбині,

Лежать на землі,

Неповолі забрали -

Неповолі померли