Кольори Війни

Кольори війни — це попіл і дим,

І вітер несе його краєм моїм.

Чорний день обіймає холодним крилом,

І світ ніби став журбою і злом.

Жовтий колос стоїть на розбитій землі,

Синє небо мовчить у далекій імлі.

Червоний — то біль, що стікає в траву,

І пам’ять живе, поки ми наяву.

Йде солдат крізь цей шлях, крізь вогонь і пітьму,

Береже у душі він тепло, і весну.

Кольори війни — це і смерть, і життя,

Та крізь них проростає нове майбуття.