Nightmare
Душа горить вогнем шаленим,
Гримаса скривлює вуста,
Увесь мій світ навколо мене
Зайняла чорна пустота.
Все неживе, нема нічого,
До горизонту попелища,
Розкидана трава убого
В якій багряна кров іскриться.
Бреду зі збитими ногами,
Кістляві руки стерті в кров,
Пав світ, з надією, словами,
Холодний дощ шмагає знов.
Я божеволію від болю,
Вдаряє різко кров у ніздрі,
Розкидані життя довкола,
Насаджені тіла на вістря.
Стоїть в повітрі запах смерті,
Нудота швидко підступає,
Кістки у порох розітерті,
Тіла, яких ніхто не знає.
Бреду, біжу як божевільний,
Іду від смерті до життя,
І що б не сталось, це не змінить того,
що в серці чорнота.
Я не забуду виду крові,
Я не забуду запах тіл,
Я не забуду пир ворон,
Я не забуду, хоч хотів.
Повільно відкриваю очі,
Подушка мокра у сльозах,
І в темноті старої ночі
Застиглий відчай на вустах.
Щоб оцінити твір, необхідно зареєструватись на сайті або увійти, якщо ви вже зареєстровані.