Німі вершини

10029
Публікація: 27.04.2026
Вірш
Завершено

Німі вершини

В самотніх холодних стінах,

В куточку, на колінах,

Мати сиділа заклякло —

Серце від горя пекло.

Країна завмерла в руїнах,

Життя її сина у бою згасло...

Душа його бродить по Небесних краях,

Крокує до Раю по Божих стежках —

Тепер він в надійних руках.

А мати й досі в жалобі, в роках...

Молитва її — в глибинах,

І пам'ятник сину — на німих вершинах.

Наталія Синюшко

27.04.2026р.

Щоб оцінити твір, необхідно зареєструватись на сайті або увійти, якщо ви вже зареєстровані.

Коментарі