Всією душею життя варто любити

Всією душею життя варто любити

Я йду по стежках, яких вже немає,

Шукаю надію, любов — зайвих не буває.

Не камінь серце — щире, відкрите,

Воно — не люстерко, на клапті розбите.

Всією душею життя варто любити:

За краплини роси на сонній траві,

За спів солов'їний на ранковій зорі,

За поле широке та ріки прозорі,

За квіти пахучі у полі та лузі,

За кольори у веселковій смузі,

За вірність в коханні та щирих друзів,

За дітей, навіть якщо стосунки в напрузі,

За можливість усміхатись колезі,

За душевні дзвінки найріднішим, подрузі,

За небо і сонце у тандемі — в союзі,

За батьків, що чекають дітей на порозі...

Кожен день варто з любов'ю творити

І віру свою від себе не відпустити.

Бо з нею це все так легко робити:

Щодень у Бога сонця просити,

Його неможливо не любити.

Наталія Синюшко

29.04.2026р.