Берлінські Кислоти.

працюю на себе,

спонсорую свої блювоти.

а ви знаєте мене:

я до біса люблю суботи!

я повертався з роботи -

підійшли і запропонували кислоти.

думаю: "як добре! я геть забув підготуватись до суботи!"

рейв. силуети. Інга.

потріскані паркети.

сірі стіни, замасковані кольоровим світлом.

укладена угода.

присів у парку.

голуб - дурне створіння.

кажу йому: "Голуб, ти дурне створіння!

є крила та відповідна структура тіла,

а сидиш межи людей, клюєш сміття.

тобі не соромно?

подивись, як будеш мати час, на орла.

гордий, самодостатній птах.

а ти!? волоцюга пернатий!"

голуб відстояв свої погляди,

нагидивши на мене.

я подумав "Це на щастя", -

і помахав голубу.

саме час повертатися у домашні гидоти,

завтра мене чекають інші турботи

ри-ри-ри-ри - ритми прошивають голову.

зак-зак-зак-зак - закриті приміщення повно людей.

см-см-см-см - сморід стікає зі стін.

я ж відчуваю це не один.

кажу: "Інга, хочеш закинутись?"

світло блимає, очі болять.

кожен її рух - просто кадр.

серце б'ється у всіх в такт.

кажу: "Інго, дай я тебе поцілую!"

а вона сміється, красива така.

якщо не тепер, то ніколи.

завтра усі повернемось на свої заводи:

заводи контенту, машин та цементу.

зараз ти "королева Інга", ніхто тобі не рівня,

а завтра ти будеш мити посуду.

"Інго, дай я тебе поцілую!"

сміється, танцює.

кліп-клап, кліп-клап.

ліво-ліво, право-право.

кліп-клап, кліп-клап.

"Ходімо закинемось!"

кліп-клап, кліп-клап.

я - вона – вбиральня - марка

кліп-клап, кліп-клап.

"Дивися! На моїй Рейхстаг"

кліп-клап, кліп-клап.

"А на моїй…птах"

кліп-клап, кліп-клап.

все під язик.

кліп-клап, кліп-клап.

я тримав її в руках.

кліп-клап, кліп-клап.

"Тобі подобається?"

тук-тук, кліп-клап.

"Інго, я люблю тебе."

тук-тук, тук-тук.

"Зачекай, завтра буде інакше."

кліп-клап, кліп-клап.

новий кадр - я один.

танцював межи людей.

люди дерли мені шкіру,

там, де шия, все боліло.

боляче усі дивились,

так на мене якось криво.

кліп-клап, кліп-клап.

я у полі, у колоссі

кольору її волосся.

"Інго, Інго!" – закричав.

"я б тобі усе це дав!"

кліп-клап, кліп-клап.

я стою на десь на горі.

вижу - хтось тручає камінь.

хочу йому помогти,

а він каже: "Відійди!

найди камінь сам собі!"

кліп-клап, кліп-клап.

я - маленький голуб.

на мене кричить велика людина.

мені дуже боляче.

людина звинувачує мене у моїй природі.

мені дуже сумно.

людина заперечує правила мого існування.

мене це обурює.

людина встає і йде.

я нагидив на нього.

людина усміхається і махає мені рукою.

"Щоб ти здох!", – подумав я і полетів.

кліп-клап, кліп-клап.

я у великому соборі.

велике око дивитись на мене з стелі.

велике око освітлює мене променем світла.

Інга з дитям посередині.

кажу: "Інго, та невже!"

та вона мовчки сиділа.

я дивлюся - статуя.

я дивлюся - не жива.

а та дитина - то є я.

намагається ссати кам’яну грудь.

око закрилося.

кліп-клап, кліп-клап.

новий кадр - у квартирі.

ми лежим на ліжку двоє.

кажу: "Інго, уяви:

у цьому світі я і ти!"

місяць падав їй на тіло.

каже: "Так… нам пощастило."

кліп.клап…кліп-клап.

ліжко. ранок. і сушняк.

Інга вчора ж була...так?

я дивлюся: біля мене -

сумний смайлик на папері.

кліп-клап…кліп-клап.

Інго-Інго... як же ж так?

кліп-клап, кліп-клап.

кліп-клап, кліп-клап.

кліп-клап, кліп-клап…