Людство

Там де люди, немає дерев

Замість них є поля і дороги

Там де люди, в букетах квітки,

І висить сірий смог над водою

Люди нищать, руйнують, зривають

Замість цього, щось інше лишають

Вогник світлий у темряві ночі

І прогрес по метро загрохоче

Стрілянина чи вибухи гучні

Чи весілля щасливе у пущі?

Там де люди, там завжди й «прогрес»

Заміняє природу собою

Ми будуєм дома до небес

Насаджаєм парки красотою

Люди завжди і мінус і плюс

Знищать світ, в попіл й бруд претворивши

Та на попелі тім, розквітають сади

І поети складатимуть вірші

Пролунає за тім, тиха пісня сумна

Десь над хламом, що люди лишають

І в дитячих руках, знову буде гілля

Що його люди знову саджають

Люди нищать та вміють любить

В цьому слабкість і сила лунає

Можуть світ до руїн привести

І самі ж це в піснях зневажають