Духом вільний

000124
Публікація: 01.09.2022
Вірш
Завершено

Це не ти мене ведеш,

Бо ти напрямку не знаєш.

Певно, думаєш, що йдеш?

Ні, москалю, ти - шагаєш!

Ти шагаєш по землі,

У якій - моє коріння.

Де не раз вже москалі

Тут знайшли "пакой" і тління.

Ти - з залізом у руках.

І вважаєш, що то зброя.

Я ж - з залізом у руці.

То ж рука - залізна моя!

Ти чого лице прикрив?

Ну, невже - боїшся вроків?

Та ж Кіріл тебе хрестив,

Як і решту ваших орків!

Ні, нема на вас хреста.

І немає Бога в серці.

Голова - тупа й пуста.

І - не воїни ви в герці.

Є лиш шлунок й автомат.

І жадоба ненаситна.

Що не слово - брудний мат -

Лайка груба і безвстидна.

Я не схилю голови.

І мій лик - це вільний воїн!

Бо, на щастя, ми - не ви!

І не зачинаєм воєн.

По своїй землі іду.

І під дулом я - спокійний.

Не несу, як ти, біду,

І тому я - духом вільний!

25.05.2022

Щоб оцінити твір, необхідно зареєструватись на сайті або увійти, якщо ви вже зареєстровані.

Коментарі