Духом вільний
Це не ти мене ведеш,
Бо ти напрямку не знаєш.
Певно, думаєш, що йдеш?
Ні, москалю, ти - шагаєш!
Ти шагаєш по землі,
У якій - моє коріння.
Де не раз вже москалі
Тут знайшли "пакой" і тління.
Ти - з залізом у руках.
І вважаєш, що то зброя.
Я ж - з залізом у руці.
То ж рука - залізна моя!
Ти чого лице прикрив?
Ну, невже - боїшся вроків?
Та ж Кіріл тебе хрестив,
Як і решту ваших орків!
Ні, нема на вас хреста.
І немає Бога в серці.
Голова - тупа й пуста.
І - не воїни ви в герці.
Є лиш шлунок й автомат.
І жадоба ненаситна.
Що не слово - брудний мат -
Лайка груба і безвстидна.
Я не схилю голови.
І мій лик - це вільний воїн!
Бо, на щастя, ми - не ви!
І не зачинаєм воєн.
По своїй землі іду.
І під дулом я - спокійний.
Не несу, як ти, біду,
І тому я - духом вільний!
25.05.2022
Щоб оцінити твір, необхідно зареєструватись на сайті або увійти, якщо ви вже зареєстровані.